Сформульовано принципи, розроблено методологію фізичного моделювання розсіяння електромагнітних хвиль на плазмових струменях та утвореннях біля поверхонь космічних апаратів (КА). Експериментально досліджено ефекти ослаблення радіосигналів, спотворення радіолокаційних характеристик елементів конструкцій КА плазмовими струменями та штучними утвореннями, що виникають під час роботи електрореактивних двигунів, інжекції електронних пучків, проведенні активних та пасивних експериментів на орбіті.

Изложены вопросы этиологии, патогенеза, диагностики, клиники, лечения и прогноза гнойных воспалительных заболеваний придатков матки. Обоснована оригинальная клинико-морфологическая классификация данных заболеваний по степени патологических морфофункциональных изменений. Подробно изложены вопросы предоперационной подготовки больных с гнойными воспалительными заболеваниями придатков матки.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, профилактики и лечения гнойно-септических осложнений после кесарева сечения с учётом факторов инфекционного риска, показаний к операции, соматической и акушерской патологии. Представлен дифференцированный подход к выбору медикаментозных и хирургических методов профилактики осложнений после операции у беременных женщин с инфекционным риском. Рассмотрены методы наиболее применяемых видов кесарева сечения, в частности, абдоминального, с изоляцией брюшной полости, экстраперитонального и влагалищного. Приведена патогенетически обоснованная схема реабилитации женщин, перенесших гнойно-септические осложнения после кесарева сечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.744

Рубрики:

Операції на матці і шийці матки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблемы ведения беременности у женщин с нарушением сердечного ритма и проводимости приобретают актуальное значение. Частые экстрасистолии составляют группу прогностически неблагоприятных нарушений сердечного ритма, особенно у беременных. Среди пароксизмальных нарушений ритма у беременных наиболее часто встречается пароксизмальная наджелудочковая тахикардия, что связано с кардиальной патологией. Цель работы - описание опыта применения радиочастотной абляции паранодальных проводящих путей сердца у беременной с пароксизмальной тахикардией. Материалы и методы. Пациентка Б., 27 лет, первобеременная, поступила в отделение кардиохирургии Института неотложной и восстановительной хирургии им. В. К. Гусака с жалобами на выраженную слабость, приступы учащенного сердцебиения до 180-ти в 1 мин. Указанные жалобы впервые появились 11 лет назад. Пациентка неоднократно лечилась амбулаторно и стационарно. Комплекс медикаментозной терапии включал антиаритмические препараты. За период беременности приступы тахикардии участились. Ранее была диагностирована тахикардия АВ-соединения. Диагноз: идиопатическая пароксизмальпая тахикардия из АВ-соединения; хроническая сердечная недостаточность нулевой степени. Беременность первая, 33 - 34 недели.

Выполнена операция: катетерная радиочастотная абляция паранодальных путей. Течение послеоперационного периода гладкое. Матка в нормотонусе, сердцебиение плода ритмичное, до 148 в 1 мин, кардиотокограмма соответствует сроку беременности без признаков внутриутробной гипоксии плода. Беременность завершилась срочными патологическими родами доношенным плодом. Результаты. Сердечно-сосудистая система подвергается значительным адаптационно-динамическим изменениям, начиная с первых недель беременности. Изменения гормонального фона влияют на деятельность сердца. Эстрогены увеличивают возбудимость миометрия. У больных с пароксизмальными наджелудочковыми тахикардиями наряду с угрозой сердечно-сосудистых осложнений имеется высокий анестезиологический риск. Адекватная стабилизация сердечной деятельности у беременных с нарушениями ритма является необходимым фактором успешного течения беременности и родов.

Зазначено, що у хворих на системний червоний вовчак баланс статевих і гонадотропних гормонів, пов'язаний з імунними порушеннями та прозапальними цитокінами, залежить від ураження суглобів, м'язів, перикарда, селезінки, антифосфоліпідного синдрому, попереднього використання глюкокортикоїдних гормонів й цитостатиків. Гіперестрогенація організму впливає на розвиток фіброміом матки, підвищення прогестеронемії та зниження тестостеронемії, сприяє виникненню вагініту. З низьким рівнем тестостерону в крові пов'язаний розвиток периметриту, а зростання синтезу лютропіну бере участь у формуванні фіброміом матки та кіст яєчників.

Досвід вживання "Фроміліду" по 500 мг 2 рази/добу протягом 10 днів свідчить про високу ефективність цього антибіотика у разі урогенітальних інфекцій, викликаних хламідіями. Кларитроміцин хворі переносять краще, ніж доксициклін. Загальна частота небажаних реакцій, викликаних кларитроміцином, становила 10 - 12 %, тоді як у випадках терапії доксицикліном - 39 %. Найчастіше спостерігаються побічні явища з боку системи травлення: нудота, диспепсія. У більшості випадків вираженість побічної дії кларитроміцину розцінено як слабку або помірну. Згідно з результатами дослідження "Фромілід" є одним з найефективніших і безпечних антибіотиків у випадку урогенітальних інфекцій. Водночас потрібно і в подальшому вдосконалювати схеми та методи лікування хворих з урогенітальними інфекціями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-52 + Р696.016-52

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены современные аспекты диагностики и лечения рубцовых деформаций шейки матки (ШМ), методика получения фибробластно-коллагенового композита (ФКК). Приведены критерии оценки течения раневого процесса (РП) после диатермоконизации ШМ, результаты применения ФКК после диатермоэксцизии ШМ в эксперименте на животных, клинико-эндоскопического наблюдения пациенток. Рассмотрены вопросы цитологического контроля течения РП после диатермоэксцизии ШМ.

Спектрометричнo вивчено зміст і розподіл ртуті у біосередовищах здорових жінок у різні періоди репродуктивного життя (від 17 до 46 років). Показано, що у плазмі крові, цервіко-вагінальному секреті і менструальної рідини відзначено зростання концентрації ртуті протягом всього досліджуваного періоду репродукції. Найбільш виражене зростання концентрації металу було виявлено в менструальній рідині у жінок у віці від 17 до 46 років.

Спектрометричнo вивчено зміст і розподіл ртуті у біосередовищах у жінок з гіперплазією ендометрія у репродуктивному періоді з 37 до 46 років. Встановлено, що у плазмі крові, цервіковагінальному секреті і рідині менометрорагії спостерігається зростання концентрації ртуті протягом досліджуваного періоду репродукції. Найбільш виражене зростання концентрації металу виявлено у рідині менометрорагії у жінок з атиповою формою гіперплазії ендометрія.

Цель исследования - изучение эффективности и безопасности препарата Неотризол в комплексном лечении воспалительных заболеваний придатков матки у пациенток репродуктивного возраста. В отделе восстановления репродуктивной функции Института неотложной и восстановительной хирургии им. В. К. Гусака НАМН Украины проведено открытое, простое послерегистрационное клиническое исследование комбинированного препарата Неотризол. Сделаны выводы, что использование препарата Неотризол в комплексном лечении воспалительных заболеваний придатков матки с явлениями цервицита показало его высокую эффективность и безопасность. Препарат отличается хорошей переносимостью, при правильном назначении, с соблюдением рекомендованных доз и длительности лечения, не вызывает побочных эффектов и аллергических реакций. Дозировка и форма выпуска препарата делают его удобным для применения в амбулаторных условиях.